Наведено результати епідеміологічних, клініко-неврологічних, зокрема, вегетологічних, психологічних, клініко-генетичних, деяких інструментальних і лабораторних досліджень синдрому вегетативної дистонії (СВД) у сім'ях. Шляхом порівняння показників 2-х груп - основної (ОГ) - з СВД і контрольної (КГ) - без СВД - встановлено розповсюдженість СВД, вікові та статеві особливості, найчастіші вегетативні ознаки, фактори ризику й антиризику декомпенсацій. Виявлено генетико-кореляційні зв'язки СВД між пробандами та їх батьками. Виділено детермінуючі та імовірні стигми дизембріогенезу (СД), які можуть бути маркерами підвищеного ризику розвитку СВД, а також об'єктивними критеріями його наявності в сім'ях. Встановлено характерні для ОГ і для родинних пар, на відміну від КГ, електроенцефалографічні, реоенцефалографічні особливості, відхилення ліпідного складу та згортальної системи крові. Виділено спадкові та зовнішньосередовищні складові ВД.

  Скачати повний текст